Точно, що це не так просто! Особливо, коли перед нами дитина, яка тут
радіє, а через хвилину вже може плакати; школярик, який не розуміє чому всім
весело, а йому хочеться щось розбити; підліток, якого весь світ не розуміє і
йому самому це іноді складно зробити... І як допомогти нам, дорослим, бути
поруч з дитячими емоціями?
ТУТ і ЗАРАЗ
Емоції виникають миттєво: є тригер (причина) – є реакція (емоція). І не
завжди ми навіть встигаємо зафіксувати думку на тому, що сталося, а Емоція вже
є!
Всі емоції важливі
Не варто ділити емоції на «хороші» чи «погані» - вони Є! І це потрібно
розуміти дорослим і вчити розрізняти їх дітей. Серед базових емоцій виділяють:
радість (задоволення), здивування, сум (смуток), гнів (злість), відраза,
презирство, страх. І кожен з нас їх відчуває, залежно від ситуацій які людина
переживає.
Називайте все своїми
іменами
З найменшого віку (починаючи з 2-3 років) пояснюйте почуття інших людей
у різних ситуаціях (коли плаче дитина на вулиці, коли хлопці стрибають після
забитого голу, коли порушили пасочку тощо) і власні почуття (коли розбили
чашку, коли посварилися, коли отримали листівку зроблену власними руками і т.д.).
Маючи приклад впізнавання різних емоцій, дитині буде простіше відслідковувати
їх з часом і у себе.
Дозвіл на прояв
Важливо розуміти, що емоції важливо проявляти і проявляти безпечно.
Якщо хочеться покричати, то це можна зробити під час прогулянки лісом, дома в
подушку або той варіант який буде доречним. Якщо хочеться погніватися –
дозволити дитині побитися поролоновими палками чи подушками (при наявності
правил!), погримасувати разом тощо. Якщо хочеться посумувати – дозволити дитині
поплакати вдосталь, тактильно повзаємодіяти (обійми тощо). Якщо хочеться радіти
– влаштувати веселу вечірку з рухливими іграми або просто пострибати від
радості.
Що ще допоможе
Існують допоміжні «інструменти» для роботи з дітьми.
• Настільні ігри (Емоції, Емо-мемо, Мемка, Емоційне лото тощо);
• Дитячі книжки про емоції («Безліч емоцій» І-ІІ частина, «Велика книга
почуттів», «Як подружити дітей з емоціями» тощо);
• Демонстративний матеріал (картки з емоціями, кольоровий настрій,
діаграма настрою за день/тиждень тощо)
• Методи заспокоєння та релаксації (музикотерапія, творчість
(розмальовки, малюнок, ліплення), сон тощо)
Якщо Вам цінно дізнатися більше про емоції, які переживають Ваші діти і Ви поруч з ними - запрошуємо на серії тренінгів "Мої емоції і як ними управляти?" https://bit.ly/2HZdQiB
Автор: дитячий та сімейний психолог Юлія Дем'янчук
